Foreign Affairs: як Україні не потрапити в пастку Путіну

13 сен 2014

Визволити Україну з путінської пастки – над цим ламають голови в Києві, Брюсселі, Вашингтоні. Пошуками шляхів займаються потужні політичні інститути і окремі фахівці. Пропозиції різні. Одну з версій, яку надає видання Foreign Affairs, пропонує і портал i-dela.com. Нам відомо, що цей варіант дискутується і в київських коридорах. Більш того, щось подібне вписується в концепцію інститута Генрі Кіссінджера і має назву «фінляндізації» російсько-українського конфлікту.

Отже, мова йде про судьбу районів, які складають 30% Донецької і Луганської областей.

Легка промисловість в цих провінціях впала на 46 відсотків Хімічна промисловість - на 41 відсотків, машинобудування - 34 відсотків, будівельних матеріалів - на 22 відсотки, фармацевтичної продукції - 19 відсотків, металургійної промисловості - 13 відсотків, вугільної промисловості - 13 відсотків.

Тут виникає логічне питання. Якщо мета піклувальників Росії - захист Донбасу і росіян, що там живуть, навіщо тоді спустошити область і створювати нестерпні умови для життя людей в регіоні?

Але якщо, як твердять незалежні джерела в самій Москві, мета полягала в тому, щоб завдяки опозиції частини українського Донбасу щодо приєднання країни до НАТО і ЄС використовувати цей чинник з метою впливу Росії на Київ? І тоді стає зрозумілими і логічними дії Кремля в цих регіонах.

Спустошений регіон вимагатиме постійної підтримки Києва, крім того, там буде царювати політична нестабільність. Крім того, це стимулюватиме Росію і далі пропонувати гуманітарну допомогу, зокрема, на реконструкцію регіону, що дозволить Кремлю і далі впливати на політику в Україні, не намагаючись "проковтнути" всю країну.

Навіть якщо Україна звільнить регіон, як вона обіцяє, вона сама отримує важкий тягар - нестабільний регіон з пригніченою промисловістю, який напевне проводитиме ту ж саму роль, яку він грав з 1991 року, від дня проголошення незалежності: бути каналом, по якому Росія матиме вплив на внутрішні справи України та політичні сили, презентуючи себе через сепаратистів або колишню партію регіонів Януковича.

Якщо це дійсно так, то найкращий спосіб для Києва вийти з пастки Путіна, можливо, в тому, щоб відмовитися від участі в проросійських сепаратистських районах, які на цьому етапі контролює Москва і російська армія.

Тоді зовсім нема сенсу грати в федералізацію або децентралізацію і особисті зони у у складі України, як того бажає Путін. Можливо, кращою відповіддю Путіну буде «відповідь на кшталт Фінляндії», а саме – дозволити незалежність цих малих територіальних одиниць, чого дуже й дуже не хоче Путін.

Тут діє принцип: бити противника – Путіна - його ж зброєю. Якщо це шлях для Києва, Україна відразу може очікувати від Заходу допомоги, щоб зміцнити свою військову обороноздатність, в тому числі нових укріплень вздовж кордону з Росією і частини Донбасу.

Foreign Affairs: як Україні не потрапити в пастку Путіну

Foreign Affairs: як Україні не потрапити в пастку Путіну

Така відповідь може викликати фіаско для Росії. Україна не бути обмеженою, щоб далі йти шляхом інтеграції з Заходом і світом, в той час як Сполучені Штати і Європа можуть допомогти легше дихати, знаючи, що кровопролиття, нарешті, зупинився.
На думку Foreign Affairs такий поворот в стислий термін перетворить Україну в стабільну і розвинуту західну державу, як це колись відбулося з Фінляндією, яка заради волі, миру і добробуту відмовилася від Карелії і Виборгу.

Більш того, режим Путіна не витримає дві економічні «ями» - Донбас і Крим. І це тільки прискорить кінець його режиму.
Природно, українці - особливо в амбітних політичних лідерів країни і добровольців хоробрих батальйонів - категорично проти такого рішення, справедливо заявляючи, що життя бійців і цивільних були принесені в жертву не для того, щоб задовольнити імперську атаку Путіна, і які вважають відступ від проросійського анклаву Донбасу зрадою. На рівні емоцій і справедливості це зрозуміло.

З моральної точки зору, вони безумовно мають рацію. І Путін, звичайно, врахував, що такі моральні чинники впливатимуть на українську політику. Однак, розглядаючи інші альтернативи, більш прагматичні, українці можуть відмовитися грати за правилами Путіна і зосередитися тільки на тому, що краще для них і їхньої країни.

Якщо вони починають розуміти, що треба вибирати між перманентною війною, поверненням до рівня, що був під керівництвом Януковича, але формально без Януковича, і справжньої незалежністю, можливо, вони вирішать, що рішення покинути невгамовну українську Газу - Донбас, який завжди був для України "білою вороною", цей вибір може насправді стати вирішальним заради набуття реального суверенітету.

І хто знає? Коли Путін в кінцевому підсумку зійде з політичної арені, а Росія з путінської злочинної гри, Донбас і Крим, швидше за все, постукають у двері України. І коли це станеться, Україна дозволить їм повернутися, але висуне свої умови. Не умови Кремля.

i-dela.com за матеріалами Foreign Affairs

Распечатать страницу

328