10 листопада 2026 року в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати) розпочався новий раунд переговорів у тристоронньому форматі Україна–США–Росія. Це новий етап: раніше розмови про закінчення війни велися переважно у двосторонніх або ширших багатосторонніх форматах, хоча переговори за участю України, США та Росії вже проходили в Абу-Дабі раніше.
Для звичайних людей такі зустрічі можуть здаватися далекою дипломатією. Насправді саме від них залежить, коли і як можуть припинитися бойові дії, наскільки надійним буде захист після завершення активної фази, як відбуватиметься відбудова і чи не повториться агресія. Розбираємо, що реально обговорюють, чому формат Абу-Дабі важливий і які практичні наслідки це може мати.
Головне
- 10 листопада 2026 року голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров повідомив про перехід до тристороннього формату переговорів Україна–США–Росія, наголосивши, що на порядку денному — «ключові питання припинення бойових дій та наближення миру» (Українська правда).
- Перед початком тристоронньої зустрічі американські, українські та європейські посадовці провели координаційну зустріч, щоб узгодити позиції щодо припинення війни та післявоєнних домовленостей у сфері безпеки (Українська правда).
- Перший раунд тристоронніх переговорів стосувався гарантій безпеки для України та Європи, окремих вимог Росії, а також післявоєнного відновлення (Українська правда).
- Українська позиція чітка: спочатку має бути припинення війни, і лише після цього можливий перехід до нової архітектури безпеки в Європі, яка не допустить повторення агресії (Українська правда).
Що саме обговорюють на переговорах у Абу-Дабі?
Перший раунд не був лише протокольною зустріччю. За словами джерела «Української правди», наближеного до української делегації, основну увагу сторони приділили питанням гарантій безпеки — для України та Європи загалом. Окремо обговорювали вимоги Росії щодо гарантій безпеки для неї.
Друга важлива тема — післявоєнне майбутнє. Йдеться про відновлення України та формування нової архітектури європейської безпеки в умовах кризи довіри. Пряма позиція української сторони звучить так: «Спочатку має бути припинення війни. Тільки після цього можливий перехід до формування нової архітектури безпеки в Європі, яка має забезпечити довгострокову стабільність і не допустити повторення агресії» (Українська правда).
Окремо спецпредставник США Стів Віткофф оприлюднив заяву за підсумками ранкової координаційної зустрічі з українськими та європейськими посадовцями. У ній ішлося, що будь-які майбутні домовленості мають поважати суверенітет, територіальну цілісність та незалежність у прийнятті рішень, а також надавати надійні гарантії безпеки для України. Мета — розробити практичну та взаємодоповнюючу систему безпеки, яка зміцнить довгострокову безпеку України та створить довіру, необхідну для досягнення домовленості шляхом переговорів (Українська правда).
Чому формат Абу-Дабі важливий?
Абу-Дабі виступає нейтральним майданчиком, де можуть зустрічатися представники країн, які не мають прямих дипломатичних контактів у звичних форматах. Саме тут одночасно присутні делегації України, США та Росії, що дозволяє обговорювати чутливі питання без зайвих посередників.
Значення формату також у тому, що Сполучені Штати відіграють роль посередника. До початку тристоронньої зустрічі американські посадовці окремо координувалися з українськими та європейськими колегами. У заяві Віткоффа зазначено, що учасники підтвердили спільну прихильність до міцної післявоєнної європейської архітектури безпеки, а сильний НАТО й надалі залишатиметься центральним елементом євроатлантичної колективної оборони. Крім того, спільною метою названо перехід до ширших багатосторонніх обговорень за участю європейських партнерів (Українська правда).
Варто звернути увагу й на те, що, за повідомленнями ЗМІ, посланці президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф мають намір тиснути на Росію, щоб та дозволила Європі долучитися до майбутніх переговорів щодо безпеки континенту. Це важливо, оскільки питання європейської безпеки неможливо розв’язати без участі європейських країн, але Росія досі виступала проти їхньої присутності за столом.
Як це може вплинути на звичайних людей?
Найочевидніший наслідок успішних переговорів — зменшення ризику для життя та майна. Якщо сторони зможуть домовитися про припинення бойових дій, це означатиме менше обстрілів, менше руйнувань і можливість для людей повертатися до своїх домівок у відносно безпечніших умовах.
Гарантії безпеки — це не абстрактний дипломатичний термін. Для конкретної родини це відповідь на питання: чи буде куди повертатися, чи буде захист від повторного наступу, чи зможуть діти ходити до школи без сирен. У заяві американської сторони окремо наголошено на необхідності надійних механізмів управління ризиками та запобігання небезпечній ескалації. Тобто йдеться про конкретні інструменти, які не дозволять конфлікту спалахнути знову.
Питання відновлення України також прямо стосується людей. Відбудова інфраструктури — доріг, лікарень, шкіл, енергомереж — залежить від того, наскільки швидко буде досягнуто припинення війни та наскільки стабільними будуть домовленості. Поки тривають бойові дії, масштабні інвестиції у відбудову неможливі.
Про обміни полоненими в офіційних повідомленнях першого дня переговорів не йшлося. Натомість фокус був на гарантіях безпеки, післявоєнному майбутньому та вимогах сторін. Це не означає, що гуманітарні питання не порушуватимуться: сам тристоронній формат створює прямий канал комунікації, який у разі прогресу може бути використаний і для гуманітарних домовленостей.
Позиції сторін у першому раунді
| Сторона | Головна позиція / інтерес | Що відомо з офіційних заяв і джерел |
|---|---|---|
| Україна | Спочатку повне припинення війни, потім нова архітектура безпеки | «Ключова позиція української сторони – спочатку має бути припинення війни»; акцент на довгостроковій стабільності та недопущенні повторення агресії (Українська правда) |
| США | Посередництво, координація європейських партнерів, сильний НАТО | Учасники наголосили на повазі до суверенітету, територіальної цілісності та незалежності; мета — практична система безпеки і зміцнення довіри (Українська правда) |
| Росія | Висловила надію на просування до миру; окремо обговорювали її вимоги щодо гарантій | Голова російської делегації Володимир Мединський висловив сподівання, що переговори дозволять просунутися до миру в інтересах Росії та України (Українська правда) |
Що далі
Станом на вечір 11 листопада 2026 року другий раунд переговорів уже завершився. На сайті i-Dela є матеріал про перебіг другого дня (У Абу-Дабі триває другий день переговорів України, США та Росії). Також держсекретар США Марко Рубіо назвав переговори продуктивними, але зазначив, що роботи ще багато (Рубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними).
Найближчим часом варто стежити за офіційними звітами української делегації, заявами американської сторони та можливими повідомленнями про розширення формату за участю європейських партнерів. Головний практичний критерій для людей — не сам факт зустрічей, а те, чи з’являться конкретні домовленості про припинення вогню, гарантії безпеки та механізми відновлення. Поки що листопадовий раунд показав, що канал комунікації існує, але до остаточних рішень ще далеко.
