19 листопада після зустрічі «коаліції охочих» у Берліні спецпредставник президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер заявив, що американській стороні вдалося домогтися від Росії готовності розглядати концепцію, за якою будь-яка угода про гарантії безпеки для України ґрунтуватиметься на механізмі, подібному до 5-ї статті НАТО. Це твердження прозвучало як важливий сигнал на тлі багатомісячних тристоронніх обговорень, однак реакція української сторони виявилася стриманою, пише Українська правда.

Президент Володимир Зеленський того самого дня заявив, що не впевнений, що Україна та США однаково розуміють, що стоїть за цим формулюванням. «Я не певний, що у нас однакове розуміння статті 5», — сказав він, додавши, що для нього це означає присутність збройних сил партнерів на українській землі, повідомляє Українська правда. Розбіжність у тлумаченні ключового терміна виводить на перший план питання про те, чим запропонована модель може відрізнятися від повноцінного членства в НАТО і що вона реально дасть Києву.

Головне

  • США заявляють, що переконали Росію розглядати гарантії безпеки для України за зразком статті 5 НАТО (Українська правда).
  • Зеленський каже, що спільного розуміння цієї моделі наразі немає: для нього вона передбачає війська й бази партнерів (Радіо Свобода).
  • Стаття 5 НАТО не означає автоматичного вступу союзників у війну — кожна держава сама визначає, як допомогти (Радіо Свобода).
  • Російський президент Володимир Путін назвав будь-яку присутність іноземних військ в Україні «абсолютно неприйнятною» (Радіо Свобода).
  • Відкритим залишається, як саме партнери реагуватимуть на можливий повторний напад Росії, хоча в спільній заяві вже згадано юридично обов’язкове зобов’язання діяти (Українська правда).

Що таке «модель статті 5» і чим вона відрізняється від членства в НАТО

Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що збройний напад на одного або кількох членів НАТО розглядається як напад на всіх. Водночас це не означає автоматичного вступу всіх союзників у війну: кожна держава сама визначає, які дії є необхідними для допомоги країні, що зазнала нападу, пояснює Радіо Свобода. Тобто йдеться про зобовʼязання колективної відповіді, але формат цієї відповіді може бути різним — від військової допомоги до інших заходів.

Коли говорять про «модель статті 5» для України, мають на увазі не членство в Альянсі, а окрему багатосторонню угоду, яка б закріплювала для України подібний механізм реагування. Саме таке формулювання використав Кушнер, зазначивши, що «будь-які гарантії безпеки для України ґрунтуватимуться на статті 5», — цитує Українська правда. Однак тексту такої угоди наразі не оприлюднено, тому залишається незрозумілим, чи йтиметься про юридично зобовʼязальний договір, чи про політичну декларацію.

Як може спрацьовувати механізм гарантій: війська, бази, реакція на напад

Для Зеленського ключовим маркером є фізична присутність військ партнерів на українській території. «Для мене це значить, що на нашій землі діятимуть збройні сили партнерів», — пояснив він Українська правда. Президент порушив питання про американських солдатів і порівняв можливий формат із базами США на Близькому Сході, де країни не є членами НАТО, але мають американські військові обʼєкти.

За його словами, відповіді щодо американських військ і баз наразі немає, хоча лідери вже згадали можливе створення європейських Багатонаціональних сил – Україна. «Сили Сполучених Штатів і європейських партнерів. Війська, бази. Без цього я не впевнений, що це 4-та, 5-та стаття тощо», — зазначив Зеленський Радіо Свобода.

Друге важливе питання — реакція союзників на можливий повторний напад Росії. Зеленський наголосив, що це має бути зрозуміло «не лише для партнерів, а й для суспільства, інвесторів, які прийдуть в Україну» Українська правда. Тобто йдеться не лише про військовий аспект, а й про передбачуваність для економіки.

Чому Росія нібито погодилась і які є застереження

Кушнер стверджує, що США вдалося переконати російську сторону в доцільності концепції, хоча, за його словами, «в Росії є чимало скептицизму та недовіри до цієї концепції» Українська правда. Заява спецпосланця не містить деталей про те, на яких умовах Москва могла б погодитися на такий механізм і що саме вона розуміє під гарантіями.

Важливим контекстом є позиція російського президента Володимира Путіна, який раніше заявляв, що присутність будь-яких іноземних військ на території України для Росії є «абсолютно неприйнятною» і вони вважатимуться «законою ціллю» Радіо Свобода. Це прямо суперечить тому, що Зеленський вважає базовою умовою моделі статті 5, тому твердження про згоду Росії виглядає радше як декларація про готовність до обговорення, ніж як остаточна домовленість.

Що Україна отримує на практиці, а що залишається відкритим

Параметр Стаття 5 НАТО (чинна норма) Запропонована модель для України (за заявами)
Статус України Держава-член Альянсу Окрема угода про гарантії, не членство
Присутність військ Не визначена безпосередньо статтею, кожна країна сама вирішує Для Зеленського — ключова умова; у спільній заяві вже згадані європейські Багатонаціональні сили – Україна, але формат участі США не уточнений
Реакція на напад Кожна держава визначає необхідні дії Є загальна рамка юридично обов’язкової реакції, але конкретні кроки партнерів у разі нового нападу ще не розписані
Позиція Росії Не застосовується Нібито готова розглядати, але іноземні війська називає неприйнятними

На практиці, якщо модель буде реалізована з фізичною присутністю військ і чіткими зобовʼязаннями щодо реагування, це може суттєво знизити ризик повторного вторгнення. Якщо ж угода обмежиться політичними деклараціями без військового компонента, ефект буде значно слабшим. Зеленський наголошує, що визначеність потрібна не лише військовим, а й бізнесу, адже інвестори ухвалюють рішення з огляду на безпекові ризики Радіо Свобода.

Окремо варто згадати, що минулого тижня президент повідомив, що під час переговорів американська сторона питала, чи погодився б Київ вивести війська з підконтрольної частини Донбасу в обмін на членство в НАТО Українська правда. Це вказує на те, що гарантії безпеки розглядаються в ширшому пакеті можливих поступок і домовленостей, і остаточні параметри можуть відрізнятися від заявлених на рівні окремих представників.

Що далі

Поки що чітких відповідей про наступні кроки немає. Ще 15 листопада Кушнер говорив, що під час підготовки до нового раунду тристоронніх переговорів зʼявилося кілька нових ідей, які можуть або привести до прориву, або перерости в нові пропозиції Українська правда. Заява про «модель статті 5» стала однією з таких ідей, але формалізації вона поки не набула.

Для читача головним сигналом має бути те, що розмови про гарантії перейшли в площину конкретних механізмів, однак ключові розбіжності — передусім щодо присутності іноземних військ і обсягу зобовʼязань — залишаються нерозвʼязаними. Тому до появи оприлюдненого тексту угоди або офіційних спільних комюніке всі заяви варто сприймати як етап переговорів, а не як остаточний результат.