З моменту повномасштабного вторгнення в Україну я особисто для себе поділяв плацдарми бойових дій, спираючись виключно на територіальні одиниці України – області. Наприклад, Херсонський плацдарм, Харківський плацдарм тощо. Узагальненими для мене були лише Донбаський плацдарм – Луганська та Донецька області, та Північний плацдарм – Чернігівська, Сумська та Київська області. І те лише частково.

Це був мій погляд на тактичну і стратегічну ситуацію, що кардинально відрізняється від низки інших поглядів. Наприклад, у когось це були напрямки, Слобожанське чи Сіверське, тощо.

Я ж віддавав перевагу у формуванні свого уявлення та уявлення своїх читачів виключно напрямкам та плацдармам, за якими діяли підрозділи російських військових округів.

Наприклад, на південному напрямку, плацдармі, з лютого цього року діяли підрозділи Південного військового округу рф під командуванням Дворнікова. На Донбаському плацдармі оперувала група військ Західного ВО собі діяча як Журавльов. Сумський напрямок, аж у напрямку до Черкас, був покладений на Центральний ВО та алкоголіка Лапіна. А от Чернігівська, Київська та частина Сумської області були охоплені Східним ВО під командуванням Чайка.

Це я все до чого? Це я все до того, що зараз, формуючи своє уявлення про ситуацію на фронті та по зонах відповідальності, у мене тотальний сумбур! І не тому, що я втратив зв’язок із реальністю від низки повідомлень з фронту. Ні. Справа в іншому.

Більше немає плацдармів у тому вигляді, як я їх розглядав із 24 лютого 2022 року. Більше немає системи управління, яка існувала з перших днів вторгнення. Існує лише один, всеосяжний та пульсуючий хаос. Хаос системи керування. Системи керування військами.

На сьогодні я можу розрізняти лише два плацдарми, Південний та Донбаський. Не Херсонський та Запорізький, Луганський та Донецький, а лише два.

Адже все управління правобережної частини Херсонської області винесено на лівий берег, а частково навіть зосереджено на адміністративному кордоні із Запорізькою областю.

У свою чергу, на Донбаському плацдармі є повний хаос управління. Хто там узагалі керує військами? ЗВО? ЦВО? Чи може СВО? Кому підпорядковані 1 АК та 2 АК? А кому підзвітний група «Вагнера»? Жені Пригожину? Зеки підпорядковані Жені Пригожину? Серйозно?

То чого це я? Напевно, до того, що це все, що вищевикладене, має приблизно продемонструвати те, що як поняття ефективного, саме ефективного управління, не те, щоб передовими підрозділами, а військами, в принципі — у РОВ в зоні бойових дій відсутнє.

А коли відсутнє управління вже не лише передовими підрозділами, а й цілком військами, то можна говорити про те, що ці війська взагалі не мають ніякого майбутнього — ні в наступі, ні в обороні і… в принципі навіть у відступі.

Ішов сьомий місяць вторгнення росії в Україну…

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко

Від admin

Залишити відповідь