Міністри закордонних справ ЄС у вівторок 30 серпня зберуться на традиційну неформальну зустріч у чеському замку Гімніч (Gymnich meeting), де одним із питань буде посилення санкцій проти Росії. За даними джерел Financial Times та агентства Reuters, одним із результатів може стати скасування для росіян полегшеного порядку отримання шенгенської візи, який діяв із 2006 року.

За даними джерел Financial Times, як перший крок міністри планують підтримати припинення дії угоди про спрощення візового режиму між ЄС та Росією.

“Російським туристам недоречно прогулюватися нашими містами, нашими пристанями, – сказав високопосадовець ЄС, який брав участь у переговорах. – Ми повинні послати сигнал населенню Росії, що ця війна неприпустима, вона неприйнятна”.

Про можливість такого рішення також пише Reuters із посиланням на свої джерела серед дипломатів ЄС.

Що це означає?

Угода 2006 року між ЄС та Росією вже була частково скасована у лютому. Через два дні після початку війни Рада ЄС скасувала спрощений візовий режим для російських дипломатів, членів офіційних делегацій, бізнесменів та парламентарів.

У травні президент Росії підписав указ про позбавлення аналогічних привілеїв громадян ЄС та низки європейських країн, які не входять до Євросоюзу.

Нині такі обмеженння можуть торкнутися всіх громадян Росії.

Як пояснює Асоціація туроператорів Росії, якщо це станеться, туристичні шенгенські візи росіянам не перестануть видавати. Однак процес їхнього отримання буде довшим, країни частіше відмовлятимуть у них, а сама віза буде дорожчою майже вдвічі (розмір збору піднімуть з 35 євро до загального стандарту – 80 євро).

При цьому неназвані європейські дипломати говорять у ЗМІ про те, що візові санкції проти росіян надалі посилюватимуться.

“Результатом Гімнича (зустрічі міністрів закордонних справ. – Ред.), ймовірно, не буде угода про розширення санкцій за рахунок включення до них віз. Але (зупинення) угоди про спрощення формальностей буде першим кроком, і ми поговоримо про те, як включити візи до санкцій”, – сказало джерело Reuters.

“Ми перебуваємо у винятковій ситуації, і вона вимагає виняткових кроків. Ми хочемо вийти за рамки призупинення спрощення візового режиму”, – сказав Financial Times високопосадовець ЄС, додавши, що глибші зміни можуть бути внесені до кінця року.

Щоправда, зараз правила ЄС не дозволяють повністю припинити видачу віз росіянам та існує низка категорій осіб, яким візи мають видаватись у будь-якому випадку.

“Завжди є групи осіб, яким мають бути видані візи. Йдеться про гуманітарні випадки, членів сімей (громадян країн. – Ред.), журналістів та дисидентів”, – пояснювали в Єврокомісії наприкінці липня.

Хто за і хто проти

Питання про видачу шенгенських віз росіянам уже призвело до розколу серед країн ЄС.

Напередодні зустрічі міністрів представник МЗС Німеччини Крістофер Бургер висловився проти загальної заборони на візи для громадян РФ, хоча таке питання і не стоїть поки що на порядку денному.

“Загальна заборона видачі віз російським громадянам – це не те, що ми вважаємо за доцільне, але ми розуміємо, що всередині ЄС є різні перспективи щодо цього, оскільки реалії в тій чи іншій країні різні”, – повідомив Бургер під час брифінгу.

Так само висловився минулого тижня голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.

“Заборонити в’їзд усім росіянам – погана ідея, – говорив Боррель. – Ми маємо бути більш вибірковими”.

Як писало у минулі вихідні агентство Bloomberg із посиланням на свої джерела, Франція та Німеччина виступають за те, щоб ЄС продовжував видавати візи росіянам, не пов’язаним із владою – насамперед студентам, художникам, науковцям та фахівцям.

“Розуміючи стурбованість деяких держав-членів у цьому контексті, ми не повинні недооцінювати перетворювальну силу особистого досвіду життя в демократичних системах, особливо для майбутніх поколінь”, – написали представники Франції та Німеччини у документі, з яким ознайомились журналісти агентства.

З іншого боку, однією з країн, яка займає жорстку позицію щодо віз для росіян, стала Чехія, яка нині головує у Євросоюзі. Міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський у середині серпня заявляв, що має намір наполягати на консенсусі щодо цього питання в ЄС. За його словами, заборона на видачу віз, зокрема, може допомогти “зменшити вплив російських спецслужб у ЄС”.

Другою стороною в цьому протистоянні можна вважати і держави, які межують із Росією.

Одними з перших перестали видавати візи росіянам країни Балтії – Латвія, Литва та Естонія (остання з 18 серпня зовсім заборонила громадянам Росії в’їзд за своїми візами). Влада цих держав постійно висловлюється за таке обмеження – але наголошує, що візи потрібно продовжувати видавати з гуманітарних причин.

У вихідні в інтерв’ю італійській La Repubblica прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас вкотре говорила про те, що “тільки три невеликі країни, такі як Естонія, Латвія та Фінляндія, несуть тягар цих російських туристів”.

На її думку, заборона на візи для росіян допоможе зупинити війну, оскільки закордонні паспорти в Росії мають лише 30% громадян, “більшість із них – петербуржці та москвичі, російська еліта”.

“Якщо вони (будуть. – Ред.) незадоволені діями Кремля, якщо вони відчують це на своїй шкурі, вони також будуть тиснути на Кремль, щоб ця війна закінчилася. Ми думаємо, що це спрацює, враховуючи ту жорстку реакцію, яку ми бачили з російської сторони на нашу адресу: вони явно бояться, тому що ми наступаємо їм на мозоль”, – сказала Каллас.

У середині серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Петро Вавжик заявив, що країна розробляє концепцію, яка дозволить відмовитись від видачі віз росіянам.

Наприкінці серпня представник правлячої у Польщі партії “Право і справедливість” Радослав Фогель заявив, що одним із рішень може бути об’єднання тих європейських держав, які вимагатимуть такої заборони.

Він висловив сподівання, що “країни, які сьогодні блокують це рішення в Євросоюзі, змінять своє ставлення”.

Крім Німеччини та Франції, проти повної заборони видавати шенгенські візи росіянам виступають, наприклад, Греція та Кіпр.

Російський прецедент

Щоб рішення про повне скасування віз було ухвалено, міністри мають проголосувати одноголосно. Але прецедент із Росією може призвести до зміни цієї системи – у міру того, як до ЄС приєднуватимуться нові країни, у тому числі ті, що межують з Росією.

Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц у понеділок наголосив на прихильності Німеччини до розширення ЄС і заявив, що країни західних Балкан, а також Україна, Молдова і, зрештою, Грузія повинні приєднатися до блоку.

Таке розширення ЄС викликає великі розбіжності між державами-членами – у зв’язку з цим Шольц запропонував реформу практики голосування.

“Там, де сьогодні потрібна одностайність, ризик того, що окрема країна скористається своїм правом вето і завадить решті просуватися вперед, зростає з кожною додатковою державою-членом, – додав Шольц. – Тому я запропонував поступовий перехід до голосування з прийняттям рішень здебільшого у спільній зовнішній політиці…”

Хто видає росіянам візи зараз

За підрахунками BBC, на середину серпня з 25 країн Шенгенської угоди, які до війни видавали візи росіянам, 10 держав перестали це робити з деякими винятками: гуманітарні причини, відвідування найближчих родичів, похорон та інше.

Інші країни візи видають, хоча у більшості держав терміни підготовки документів зросли.

Останнє оновлення стосується Фінляндії – з 1 вересня ця країна обмежує прийом візових заяв до 500 на день. У зв’язку з цим офіційний партнер МЗС Фінляндії VFS Global прийматиме заяви на туристичні візи лише у понеділок і лише у чотирьох містах.

Багато років росіяни найактивніше отримували шенгенські візи. Минулого року Росія була на першому місці за кількістю заяв. Росіяни запросили 536,2 тис. віз (654 тис. 2020 року).

Відсоток відмов у візі росіянам був досить низьким – 3,2% (2,6% у 2020 році). При цьому середній відсоток відмов у світі становить 13,4%.

Від admin